Опис досвіду роботи Аушевої Тетяни Григорівни з теми «Ефективність використання інноваційних технологій методом модульного проектування в корекційно-розвитковій діяльності вчителя з РСС та ФНВ» вчителя-дефектолога КЗ ЗСЗШІ «Джерело» 

Опис досвіду роботи Аушевої Т.Г.

«Форми і зміст інклюзивного навчання осіб з вадами слуху КЗ ЗСЗШІ «Джерело». Сурдопедагогічний супровід».

І. Вступ. Головні принципи інклюзії.

Інтеграція дітей з особливими освітніи потребами у загальноосвітньому просторі стала реальністю нашого часу.

Офіційна позиція Європейської спільноти щодо усунення упередженості та дискримінації стосовно осіб з порушеннями психофізичного розвитку була висловлена ЮНЕСКО, комісією з прав людини: «Освіта має надаватись в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів. Інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація – ось що перешкоджає дитині отримати освіту у загальній системі».

Якісна освіта передбачає задоволення особливих освітніх потреб кожного індивіда, в тому числі і з порушеннями психофізичного розвитку, без відриву такої особи від звичайного соціального оточення, сім’ї, друзів, знайомих.

Принципи доступності та задоволення освітніх потреб і стали підмурком інклюзивної освіти, освітньої системи, що базується на принципі забезпечення основного права дітей навчатися в загальноосвітньому оточенні за місцем проживання чи за бажанням батьків, з відповідним медико-соціальним, психолого-педагогічним супроводом та корекційно-реабілітаційною підтримкою.

Інклюзія – це політика і філософія з морально-соціальним принципом, спосіб мислення та дій, процес який дає змогу всім дітям брати участь у загальноосвітній діяльності.

Головна вимога інклюзивного навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку – корекційно-реабілітаційна спрямованість на виправлення вад у розвитку дитини.

 ІІ. Головні вимоги до системи навчання нечуючих учнів в загальноосвітньому просторі.

У порівнянній з поодинокими випадками навчання дітей з вадами слуху в загальноосвітніх закладах ХХ сторіччя і початок ХХІ віку дав поштовх до більш масових випадків бажання батьків нечуючої дитини навчати її разом з чуючи однолітками. Але шанс для дитини з втратою слуху бути інтегрованим в середу чуючих прямо протилежний рівню втрати слуху.

Інтеграція, як правило, успішно відбувається у дітей з кохлеарним імплантатом, дітей з незначним зниженням слуху, мають початкові мовні навички.

Слід чітко усвідомити, що мовне питання відокремлює нечуючих дітей з поміж інших осіб з особливими потребами. Саме мовне питання робить нечуючих особливими серед особливих.

А успіх можливий тільки при вірно поставлених завданнях і чітко спланованому алгоритму педагогічних дій.

Ефективність системи психолого-педагогічної допомоги нечуючі дитині у освітньому просторі залежить від:

• якомога раннього включення такої дитини до освітньої і загально розвивальної діяльності;
• інтенсивності і різнобічності допомоги;
• охоплення різних сфер розвитку: сенсорного, мовленнєвого, пізнавального, особистісного;
• підтримки соціального середовища, ступінь залучення членів родини до цього процесу;
• врахування індивідуальних особливостей дитини (віку, загального стану здоров’я, стану слухової функції, супутніх розладів, уроджених задатків тощо);
• навчально-виховного потенціалу родини (психологічний клімат, культурно-освітній рівень, рівень домагань щодо дитини).

Які ж професійні і особистісні якості, які необхідні та, до певної міри, достатні для успішного втілення інклюзивного навчання дітей з втратою слуху? Це наступні якості:

• набуті чи поглиблені знання з сурдопедагогіки та сурдопсихології, зокрема методик роботи з нечуючими дітьми;
• знання вікової психології та особливостей розвитку дитини з порушенням слуху;
• терпіння витримка, любов до дітей, уміння знайти індивідуальний підхід до дитини;
• уміння працювати в команді;
• гнучкість у виборі форм і методів роботи, уміння аналізувати результати праці;
• високий рівень професіоналізму, бажання працювати;
• адекватне і позитивне сприйняття дітей з особливими потребами разом з їх проблемами і побажаннями;
• уміння зробити з батьків дитини однодумців і справжніх помічників;
• оптимізм врівноваженість, спостережливість, старанність.

А головне – вміння організовувати навчальну діяльність, як індивідуальну, так і групову; складати індивідуальний навчальний план, корекційну програму розвитку дитини; уміти вести спостереження і володіти навичками аналітичної діяльності.

ІІІ. Загальна структура організації інклюзивного навчання в школі-інтернаті.

Будь-яка форма інклюзивного навчання учнів з особливостями психофізичного розвитку може бути ефективною лише за відповідних умов:

• якомога раннє виявлення відхилень у розвитку дитини на початку корекційної роботи;
• правильне діагностування та об’єктивна оцінка психічного стану та потенціалу подальшого розвитку;
• психологічна готовність дитини та їх батьків до спільного навчання зі здоровими однолітками, у чуючому середовищі;
• готовність батьків стати однодумцями і активними учасниками навчально-виховного процесу;
• створення відповідного навчального середовища, побутових умов, інклюзивного простору;
• забезпечення матеріально-технічної та науково-методичної бази навчального закладу;
• якісно підібраний штатний склад медико-психолого-педагогічного супроводу і корекційної підтримки учнів інклюзивної форми навчання.

Яким же бажаним і ефективним повинен бути склад команди підтримки учня з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання?

На наш погляд повинно бути три таких команди:

• базова команда (найближче оточення);
• шкільна команда (професійна допомога);
• команда підтримки школи (зовнішня допомога і співробітництво)

Склад команд підтримки учня з особливими потребами в інклюзивному просторі школи-інтернату «Джерело»

Команда підтримки учня об’єднує людей, які володіють знаннями і навичками для ідентифікації когнітивних потреб учня з особливими освітніми проблемами і впроваджують план щодо забезпечення цих потреб. Склад команди варіюється залежно від необхідності та наявних ресурсів.

Керує усім процесом інтеграції і інклюзивної освіти в школі, окрім директора, головний координатор дій – заступник директора з навчальної роботи дошкільного виховання і початкової ланки школи.

Головний координатор дій:

1. Координує розроблення і подальший регулярний перегляд індивідуального навчального плану (ІНП) для учня інклюзивної форми навчання, затверджує ІНП.
2. Керує процесом колективного прийняття рішень.
3. Підтримує комунікацію між членами консультаційно-педагогічної групи (команди підтримки) і батьками.
4.  Керує ходом засідань консультаційно-педагогічного консиліуму, головує під час засідань.
5. Впроваджує методики для моніторингу проміжних успіхів учня та його академічних досягнень.
6. Забезпечує ведення протоколів засідань, оформлює рішення.
7. Документує внесені до ІНП зміни, доводить їх до відома учасників групи.
8. Налагоджує і підтримує контакти з необхідними для роботи установами.
9. Створює і поповнює банк наукової та методичної підтримки.

І. Базова команда.

До базової команди інклюзивного навчання входять: класний учитель, асистент учителя, учень та його батьки.

Члени цієї команди:

• Здійснюють планування освітньої програми;
• Здійснюють безпосередньо процес навчання і виховання;
• Активізують процес пізнання і соціалізації учня;
• Впливають на мотиваційні процеси до навчання;
• Застосовують фронтальні та індивідуальні форми навчання та оцінювання;
• З’ясовують рівень знань, умінь, навичок;
• Займаються коригуванням довгострокових і короткочасних цілей і завдань.

ІІ. Шкільна команда.

До шкільної команди інклюзивного навчання входять: координатор дій базової і шкільної команд (заступник директора), вчитель-дефектолог, шкільний психолог, соціальний педагог, учитель фізвиховання, медпрацівник.

Члени команди працюють:

Коли базова команда потребує консультацій чи практичної підтримки до них приєднуються інші працівники школи (шкільна команда). Члени шкільної команди приймають участь у засіданнях консультативно-педагогічної групи в процесі планування та реалізації програми розвитку дитини.

ІІІ. Команда підтримки школи.

До команди підтримки школи входять представники департаменту освіти, які безпосередньо опікуються діяльністю школи-інтернату, консультанти наукових закладів, логопед, місцеві служби соціального захисту, лікарі-психіатри, психотерапевти, фізіотерапевти, працівники центру слухопротезування «Аврора».

Склад команди варіюється залежно від необхідності і потреб дитини та ї батьків.

Члени команди:

• надають додаткові дані для загальної характеристики учня;
• визначають додаткові стратегії та матеріали;
• надають додаткові консультації членам шкільної команди в разі утруднень чи проблем;
• надають технічну підтримку і поради щодо ресурсів, матеріалів;
• за потреби виступають посередниками між школою і громадськими установами.

Персональний склад команди підтримки школи-інтернату «Джерело»

Головний координатор – Нішенко О.В. (директор школи)

Координатор дій – Пліс В.М. (заступник директора)

Учитель класу – Переяслова С.Л.

Асистент учителя – Аушев С.П.

Матір учня – Овчаренко С.М.

Шкільний психолог – Рослякова Г.О.

Соціальний педагог – Обухова Н.О.

Шкільний лікар – Доценко І.В.

Вчитель фізкультури – Орда Л.М.

Вчитель ритміки – Коваленко Л.В.

Вчитель-дефектолог – Маркова Л.В.